Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Національний університет "Києво-Могилянська академія" | |
| (НаУКМА) | |
 |
|
| Девіз | Час плинний, Києво-Могилянська академія вічна |
| Заснований | 1615 як Київська братська школа 1632 як Києво-Могилянська колеґія 1659 як Києво-Могилянська академія 1991 як НаУКМА |
| Рівень акредитації | IV |
| Президент | Сергій Квіт |
| Студенти | 3200 (в 2006-2007 н.р.)[1] |
| Положення | Київ |
| Офіційний сайт | www.ukma.kiev.ua |
| Адреса | 04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2 |
Національний університет «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) — вищий навчальний заклад в Україні. Враховуючи свою історичну попередницю — Києво-Могилянську Академію засновану в 1632 р. — НаУКМА вважається найстарішим вишем України та одним з найстаріших навчальних закладів в Східній Європі. Після отримання Україною незалежності в 1991 р. Києво-Могилянська академія була відроджена[2] як сучасний університет, отримавши згодом статус національного. НаУКМА акредитовано за четвертим, найвищим рівнем акредитації.
Зміст |
[ред.] Історія
Київська братська школа була основою для майбутнього навчального закладу. Завдяки дарункові Галшки Гулевичівни свого будинку в Києві братська школа отримала приміщення в 1615 р. Деякі викладачі Львівської та Луцької братських шкіл теж переїхали до Києва. Школа мала підтримку Запорізького війська і зокрема гетьмана Сагайдачного.
У вересні 1632 р. Київська братська школа об'єдналася з Лаврською школою і було створено Києво-Братську колеґію. Петро Могила зорієнтував систему освіти на західний манер, приділивши великої уваги вивченню мов, які відкривали для студентів можливість знайомитися з іноземними досягненнями культури і науки. Колеґія стала іменуватися Києво-Могилянською на честь свого благодійника і опікуна. Важливою особливістю колеґії була доступність освіти для всіх станів населення.
Згідно з Гадяцьким трактатом, підписаним гетьманом Іваном Виговським у 1658 р., колеґії надавався статус вищої школи. Додаткове підтвердження цього статусу було одержано у царській грамоті, датованій 26 вересня 1701 р. У Києво-Могилянській академії освіту отримувала фактично вся політична, духовна та інтелектуальна еліта України того часу. Авторитет та якість освіти в академії також приводили сюди іноземних студентів: росіян і білорусів, волохів, молдаван, сербів, боснійців, чорногорців, болгар, греків та італійців. Вихованці академії часто продовжували освіту в університетах Європи [3].
Незважаючи на намагання випускників перетворити академію на сучасний університет, згідно з рішенням Священного Синоду, вона була тимчасово закрита у 1817 р. А вже у 1819 р. в приміщеннях Києво-Могилянської академії була створена Київська духовна академія. Цей навчальний заклад мав виключно релігійний, а не загальноосвітній характер, як його попередниця. Незважаючи на це, духовна академія залишила за собою своє міжнародне значення. За часу її існування тут вчилися молдавський поет Алексей Матеєвич (Alexei Mateevici)[4] та Вісаріон Пуіу (Visarion Puiu),[5], в майбутньому - митрополит румунської православної церкви. Після жовтневої революції Київська духовна академія була закрита у 1918 р., а її будівлі передані дніпровській військовій флотилії. За часів СРСР тут розміщувалося Вище політичне училище військово-морського флоту.
19 вересня 1991 р. згідно з розпорядженням Голови Верховної Ради України «Про відродження Києво-Могилянської академії»[2] було створено Університет «Києво-Могилянська академія» (УКМА) на історичній території Києво-Могилянської академії. Головним ініціатором відновлення[6] діяльності історичної Києво-Могилянської академії був київський літературознавець В. С. Брюховецький,[7] який став першим президентом НаУКМА. В 1992 р. перші студенти НаУКМА почали своє навчання. В 1994 р. Університет отримав статус національного і був акредитований за четвертим рівнем акредитації. Деякий час НаУКМА мала дві філії в Острозі та в Миколаєві. Тепер вони стали окремими університетами — Острозькою академією та Миколаївським державним гуманітарним інститутом ім. Петра Могили. Під час помаранчевої революції НаУКМА була першим українським вишем, який разом із своїм керівництвом відкрито виступив проти фальсифікацій підрахунку голосів[8].
[ред.] Навчання
Навчальний рік в НаУКМА складається з трьох триместрів: осіннього, весняного і літнього. В середині осіннього та весняного триместрів студентам надається тиждень самостійної роботи для написання рефератів і підготовки до іспитів та заліків. Успішність навчання оцінюється за 100-бальною шкалою. Під опікою університету діє мережа колеґіумів, яка налічує 12 навчальних закладів по всій Україні[9].
[ред.] Вступ до НаУКМА
Для вступу в університет на бакалаврат абітурієнти мають успішно здати вступне тестування,[10] яке проводиться на початку липня кожного року. Тести проводяться з ряду дисциплін шкільної програми, а також з історії Києво-Могилянської академії. Тести перевіряються машиною для того, щоби забезпечити прозорість і рівність умов вступу для всіх кандидатів. Зарахування в студенти відбувається на основі конкурсного відбору.
[ред.] Факультети
- Факультет гуманітарних наук
- Факультет економічних наук
- Факультет інформатики
- Факультет правничих наук
- Факультет природничих наук
- Факультет соціальних наук і соціальних технологій
- Загальноуніверситетська кафедра англійської мови
- Загальноуніверситетська кафедра фізичного виховання
- Науково-педагогічний центр доуніверситетської підготовки
- Департамент післядипломної освіти «Києво-Могилянська Бізнес-Школа»
[ред.] Університетські будівлі
Університетське містечко НаУКМА[11] знаходиться на Подолі починаючи від Контрактової площі до набережної Дніпра. На даний момент воно налічує дев'ять корпусів у яких проводиться навчання. Гуртожитки для студентів розміщені поза університетьсим містечком, на Троєщині, Харківському шоссе та на Ворзелі (під Києвом). Корпуси університету, які залишилися від старої Києво-Могилянської академії, вважаються архітектурними пам'ятками.[12] Це передусім староакадемічний (так званий мазепинський) корпус, побудований як головна університетська споруда в XVІІ ст. Цей корпус зображено на печатці старої Києво-Могилянської академії.
[ред.] Студентське життя
Життя могилянської спільноти поза навчанням є дуже активним. Серед студентських організацій університеті функціонують:
- Студентська колеґія
- Могилянська соціальна мережа
- Спудейське братство
- Радіо "К:)ВІТ" - студентське радіо НаУКМА
- Молодіжний гуманітарний центр
- Клуб інтелектуальних iгор
- Студентський кіноклуб
- ЕкоКлуб "Зелена Хвиля"
- Студентське біологічне товариство НаУКМА
- Клуб «ЮНЕСКО»
- Клуб спортивного туризму «СТРІМ»
- Сходознавчий гурток
- Студентське мистецько-інформаційне товариство
- Хорова капела "Почайна"
- Молодіжна наукова організація "Іст-Вест Бізнес"
[ред.] Спорт
В НаУКМА є кафедра фізичного виховання[13], яка займається організацією уроків фізкультури, спортивних секцій і змагань. В університеті діє цілий ряд спортивних секцій від бойового гопаку до японських шахів го[14]. Команди НаУКМА з різних видів спорту є переможцями багатьох всеукраїнських та міжнародних змагань[15] таких як Всеукраїнська студентська універсіада. Університетська команда "Океан" здобула перемогу на Перших українських університетських яхтових змаганнях (2007 р.)[16].
[ред.] Міжнародні зв'язки
НаУКМА має численних партнерів серед іноземних університетів[17]. Серед спільних ініціатив є впровадження німецькомовної маґістерської програми з європейських та німецьких студій[18] разом з Єнським університетом (Німеччина). В травні 2004 року за сприяння НаУКМА було відкрито колеґіум у Тбілісі[9], де викладання провадиться українською та грузинською мовами. Києво-Могилянська академія є також співзасновницею Европейського Колеґіуму Польських і Українських Університетів у Любліні[19].
[ред.] Репутація
В 2008 р. в незалежному рейтингу 228-ми українських вишів проведеному благодійним фондом "Розвиток України" Рината Ахметова НаУКМА було оцінено як другий кращий вищий навчальний заклад України по рівню задоволеності освітою.[20] Згідно з рейтингом університетів проведеним тижневиком Дзеркало тижня в 2007 р. НаУКМА зайняв третє місце серед 200 українських вишів.[21] За результатами рейтингу проведеного журналом Деньги в 2007 р. НаУКМА займає перше місце за підготовкою фахівців в гуманітарній та економічній галузях та друге місце в юридичній галузі.[22] В 2005 р. в рейтингу Корресподент.net Лучшие вузы Украины глазами работодателей НаУКМА було поміщено на третє місце.[23]
[ред.] Згадування КМА в літературі та популярній культурі
- Микола Гоголь, "Тарас Бульба"[24]
- Марина Гримич, "Егоїст"
- Любко Дереш, "Поклоніння ящірці"[25]
- Павло Загребельний, "Я, Богдан", "Південний комфорт"[26][27]
- Ірена Карпа, "Перламутрове порно"[28]
- Василь Кожелянко, "Котигорошко"
- Микола Лєсков, "Печерські антіки"[29]
- Марина Меднікова, "Крутая плюс"
- Іван Нечуй-Левицький, "Хмари"[30]
- Світлана Пиркало, "Зелена Маргарита"
[ред.] Видатні особистості
Випускники та професори Києво-Могилянської академії відіграли важливу роль в освітньому та професійному житті України. Багато хто з козацької старшини та гетьманів Запорізького козацтва навчалися тут. До випускників зокрема належали Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович. Канцлер Російської імперії Олександр Безбородько походив з України та здобував освіту в КМА. Університет довгий час був також важливою релігійною школою, звідси вийшли такі відомі християнські діячі як Степан Яворський, Феофан Прокопович і Дмитро Ростовський. Протягом 17 та 18 ст. КМА була колискою культурного життя України та Російської імперії. Декілька поколінь художників, архітекторів, музикантів та науковців були виховані в ній, наприклад архітектор Іван Григорович-Барський, композитор Артемій Ведель, філософ Григорій Сковорода та науковець Михайло Ломоносов. Після перетворення в Київську духовну академію навчальний заклад зберіг свою міжнародну репутацію як центр православної релігійної освіти. Відроджена Києво-Могилянська академія виховує спеціалістів, які працюють в провідних державних та приватних компаніях та установах.[31] Серед відомих сучасних випускників НаУКМА журналіст та політик Андрій Шевченко, прес-секретар президента Ірина Ванникова, письменники Андрій Бондар, Марина Соколян, Світлана Матвієнко.
[ред.] Посилання
- ↑ Студенти НаУКМА. Процитовано 2007-08-10.
- ↑ 2,0 2,1 Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 49, ст. 685. Процитовано 2007-08-16.
- ↑ В. М. Нічик, З.І. Хижняк, Києво-Могилянська академія та українсько-німецькі культурні зв'язки, К.: Вид. дім «КМ Академія», 2000
- ↑ Alexei Mateevici - Wikipedia, the free encyclopedia. Процитовано 2007-09-21.
- ↑ Visarion Puiu - Wikipedia, the free encyclopedia. Процитовано 2007-09-21.
- ↑ НаУКМА - Хроніка становлення та відродження. Процитовано 2007-09-21.
- ↑ Той, хто відродив Могилянку: Збірник на пошану В. С. Брюховецького, К.: Вид. дім «КМ Академія», 2007
- ↑ «Ми йдемо!» НаУКМА. Жовтень — грудень 2004 р. Хроніка подій., К.: Вид. дім «КМ Академія», 2005
- ↑ 9,0 9,1 Колеґіуми НаУКМА. Процитовано 2007-07-30.
- ↑ НаУКМА - Умови вступу. Бакалаврат. Процитовано 2007-09-21.
- ↑ Схема університетського містечка НаУКМА. Процитовано 2007-08-16.
- ↑ Архітектурні пам'ятки НаУКМА. Процитовано 2007-08-16.
- ↑ Загальноуніверситетська кафедра фізичного виховання в НаУКМА. Процитовано 2007-09-18.
- ↑ Спорт в НаУКМА. Процитовано 2007-09-18.
- ↑ Могилянці і спорт. Процитовано 2007-09-18.
- ↑ Новини НаУКМА. Процитовано 2007-09-17.
- ↑ Іноземні партнери НаУКМА. Процитовано 2007-08-20.
- ↑ Deutschsprachiger Studiengang "Deutschland- und Europastudien" an der Nationalen Kiewer Mohyla-Akademie. Процитовано 2007-08-20.
- ↑ Європейський колеґіум польських і українських університетів. Процитовано 2007-07-30.
- ↑ Загальний рейтинг ВНЗ
- ↑ Дзеркало тижня № 11 (640) 24 — 30 березня 2007
- ↑ Деньги №25 22.03.2007
- ↑ 03 Корреспондент.net 03 Июня 2005, 13:49
- ↑ Николай Гоголь, Тарас Бульба. Процитовано 2008-08-01.
- ↑ Дереш Любко, Поклоніння ящірці. Процитовано 2007-08-17.
- ↑ Павел Архипович Загребельный, Я, Богдан. Процитовано 2007-08-17.
- ↑ Павел Архипович Загребельный, Южный комфорт. Процитовано 2007-08-17.
- ↑ Ірена Карпа, Перламутрове порно. Процитовано 2007-08-17.
- ↑ Лесков Николай Семенович, Печерские антики. Процитовано 2007-08-17.
- ↑ Іван Нечуй-Левицький, Хмари. Процитовано 2008-10-24.
- ↑ НаУКМА - працедавці. Процитовано 2007-09-22.
[ред.] Література
- Є.І. Онищенко, Воскресіння Академії: Спогади про відродження Києво-Могилянської академії та його учасників - К.: Вид. дім "КМ Академія", 2004.
- Києво-Могилянська академія в іменах. XVII—XVIII ст., К.: Вид. дім «КМ Академія», 2001.
- З.І. Хижняк, В. К. Маньківський, Історія Києво-Могилянської академії — К.: Вид. дім «КМ Академія» 2003.
- В. Микитась, Давньо-українські студенти і професори — К., 1994.
- В. Аскоченский, Киев с древнейшим его училищем Академией — К., 1856.
- В. М. Нічик, З.І. Хижняк, Києво-Могилянська академія та українсько-німецькі культурні зв'язки, К.: Вид. дім «КМ Академія», 2000.
- Ф. Корчмарик, Духовні впливи Києва на Московщину в добу Гетьманської України — Нью-Йорк, 1964.
- Sydorenko, Alexander (1977). The Kievan Academy in the Seventeenth Century, University Of Ottawa Press. ISBN 0776609017.
- Kortschmaryk, Frank B. (1976). The Kievan Academy and Its Role in the Organization of Russia at the Turn of the Seventeenth Century, Shevchenko Scientific Society.
- Omeljan Pritsak and Ihor Sevcenko, eds. «The Kiev Mohyla Academy (Commemorating the 350th Anniversary of Its Founding, 1632—1982).» Harvard Ukrainian Studies. vol. VIII, no. 1/2. Cambridge, MA, 1985.
- S.M. Horak. «The Kiev Academy. A Bridge to Europe in the 17th Century». East European Quarterly, vol. 2, 2, 1968.
[ред.] Зовнішні посилання
- Національний Університет "Києво-Могилянська академія"
- Схема університетського містечка
- Архітектурні пам'ятки НаУКМА
- НаУКМА в рейтингу найкращих університетів України (2007)
- Історія Академії на сайті НаУКМА
- Історія КМА на сайті Київської Православної Богословської Академії
|
||||||||||||||||
| Визначні місця Києва | ||
 |
||