Протасов Олег Валерійович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Олег Протасов | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Олег Валерійович Протасов | |
| Дата народження | 4 лютого 1964 (44 роки) | |
| Місце народження | Дніпропетровськ, Україна | |
| Зріст | 185 см | |
| Вага | 75 кг | |
| Позиція | ||
| Позиція | нападник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1982-1987 1988-1990 1990-1994 1994-1995 1996-1998 1998-1999 |
 «Дніпро» «Динамо» «Олімпіакос» «Ґамба» (Осака) «Верія» «Проодефтікі» |
145 (95) 71 (30) 86 (48) 55 (24) 62 (11) 28 (5) |
| Національна збірна | ||
| 1984-1991 1994 |
СРСР Україна |
68 (29) 1 (0) |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби |
||
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 2002/03 2003/04 2004/05 2005/06 2005/06 2006/07 2007/08 2008— |
«Олімпіакос» «Олімпіакос»  «АЕЛ» «Стяуа» «Дніпро»«Дніпро» «Дніпро»  «Кубань» |
1 2 10 1 6 4 4 |
|
** Тільки на посаді головного тренера. |
||
Олег Валерійович Прота́сов (* 4 лютого 1964, Дніпропетровськ) — відомий радянський і український футболіст та тренер. Заслужений майстер спорту СРСР. За збірну Радянського Союзу провів 68 ігор, забив 29 м'ячів. Другий найкращий бомбардир у історії команди СРСР після Олега Блохіна. Володар «Срібного бутса» 1985. Найкращий футболіст СРСР 1987. Віце-чемпіон Європи 1988. Від 2006 року — наставник «Дніпра» (Дніпропетровськ).
Зміст |
[ред.] Життєпис
[ред.] Нападник
Народився 4 лютого 1964 року. Вихованець футбольної школи «Дніпро-75». Перші тренери — Борис Дановський та Ігор Вітрогонов. Ще у 1978 році відомий тренер Гаврило Качалін після гри юнацьких команд «Дніпра» та московського «Динамо» відзначив дії швидкого нападника Олега Протасова та талановитого Геннадія Литовченка у складі «дніпрян».
У свому першому сезоні (1982) 18-річний нападник зіграв 4 гри та забив 1 гол. У 1983 році Протасов став уже гравцем основного складу і забив 7 голів у 22 матчах, а «Дніпро» вперше у історії стало чемпіоном СРСР. Тоді у лінії нападу партнерами Протасова були Олег Таран та Володимир Лютий. Наступного року він провів у першості 17 м'ячів та дебютував у головній збірній країни (28 березня 1984, ФРН — СРСР — 2:1).
1985-й рік став особливим у кар'єрі Олега Протасова — форвард забив 35 голів (у проведених 33 іграх) у чемпіонаті СРСР і побив рекорд «спартаківця» Микити Симоняна (34 голи), який тримався від 1950 року. За таку результативність нападник отримав «Срібний бутс» «France Football» (переміг голландець Марко ван Бастен — 37 м'ячів). Коли в грудні «France Football» вибирав лауреата «Золотого м'яча», радянський футболіст зайняв 7-е місце серед найкращих гравців Європи.
Дніпропетровець був у складі збірної СРСР на чемпіонаті світу у Мексиці 1986. Але головною ударною силою «сборної» були Бєланов та Заваров, тому Олег провів на турнірі тільки одну гру — проти Канади.
У 1987 році «Дніпро» під керівництвом Євгена Мефодійовича Кучеревського зайняв 2-ге місце у чемпіонаті СРСР, а найкращий голеадор клубу забив 18 голів.
Перед початком сезону 1988 лідери команди Литовченко та Протасов перейшли до «Динамо» (Київ), яке тренував Валерій Лобановський — наставник збірної Радянського Союзу. У середині 80-х років динамівці були фундаментом головної команди країни, а перехід ще 2 гравців збірної у лави «Динамо» допомогло зміцнити колектив. Попри не надто високу результативність того року (11 голів), головним успіхом було «срібло» на чемпіонаті Європи 1988. Там Олег вже був незамінним гравцем «основи» і, забивши 2 м'ячі, поділив титул другого найкращого бомбардира турніру. Найкращим став голландський нападник Марко ван Бастен, який запам'ятався феноменальним голом у ворота Рината Дасаєва у фіналі.
У самому кінці 1980-х років, після початку «перестройки» чимало радянських футболістів (Блохін, Дасаєв, Заваров та ін.) вирушало грати за кордон. Олег Протасов разом з Геннадієм Литовченком та Юрієм Савичевим поїхали до Грецію — у «Олімпіакос». Їх запросив новопризначений наставник команди Олег Блохін. Дніпропетровець грав на пристойному рівні, але після розвалу СРСР нападника зовсім не викликали до збірної України, з інших республік (наприклад, Росії) пропозицій теж не було тому й зіграв він за «синьо-жовтих» тільки 1 гру (7 вересня 1994 р. проти Литви).
Потім нападник 2 сезони — 1994 і 1995 провів у Японії, граючи за команду «Ґамба» Осака. Разом з ним у той час за клуб виступали такі колишні футболісти збірної СРСР як Ахрік Цвейба та Сергій Алєйников.
Повернувшись до вже знайомої Греції Протасов виступав у менших командах — «Верії» та «Проодефтікі». Забивши за ці колективи ще сумарні 16 голів Олег Протасов зумів потрапити до списку 100 найкращих бомбардирів чемпіонату Греції за підсумками усього XX сторіччя.[1]
[ред.] Тренер
На початку 2003 року очолив «Олімпіакос» і виграв з клубом чемпіонат Греції. Але наступного сезону команда невпевнено виступала у Лізі чемпіонів й після поразки «Олімпіакоса» у внітрішній першості від «АЕКа» (0:1) Протасова звільнено в березні 2004 року. Після короткотривалої роботи у кіпрському «АЕЛі» українського тренера запросили до «Стяуа» (Бухарест). Румунська команда йшла на другому місці у чемпіонаті і вийшла до 1/16 Кубка УЄФА, але керівництво вирішило позбутися наставника. У грудні 2005 року Олег Протасов підписав контракт з рідною командою «Дніпро» (Дніпропетровськ) (після того як посаду головного тренера залишив багаторічний керманич Євген Кучеревський).[2] Команда посіла 6-е місця у першості 2005/06 та 4-е у наступному сезоні.
У чемпіонаті 2007/08 «Дніпро» та «Металіст» (Харків) почали реально боротися за одне з перших двох місць у чемпіонаті, які до того кілька років поспіль ділили тільки «Динамо» та «Шахтар». Після таких успіхів Олега Протасова називали серед кандидатів на пост головного тренера збірної України після відставки Олега Блохіна у грудні 2007 року[3].
[ред.] Титули та досягнення
[ред.] Гравця
- Чемпіон СРСР: 1983 і 1990
- Кубок СРСР 1990.
- Кубок Греції 1992
- фіналіст чемпіонату Європи 1988
- найкращий футболіст СРСР: 1987
- найкращий бомбардир чемпіонату СРСР: 1985, 1987 та 1990
- у списку 33-х найкращих футболістів СРСР — 7 разів (4 рази — № 1)
- учасник чемпіонатів світу 1986 та 1990
[ред.] Тренера
- чемпіон Греції 2003
[ред.] Бомбардирські досягнення
- Найкращий бомбардир у історії клубу «Дніпро» Дніпропетровськ — 95 голів у 145 іграх. Він же став найрезультативнішим за сезон — 35 голів у 1985 році. Середня результативність: 0,66 забитих голів за матч.
- Другий найкращий голеадор збірної Радянського Союзу в історії (поступається лише Олегові Блохіну) — 29 м'ячів, 68 ігор. Середня результативність: 0,43 забитих голів за матч.
- Другий у списку «Клубу імені Григорія Федотова»(ru:Клуб Григория Федотова), який фіксує найкращих бомбардирів всіх часів у чемпіонатах СРСР та Росії (сумують усі м'ячі, забиті гравцем за свій клуб у чемпіонаті, Кубку країни та євротурнірах і голи за збірну).
- 8-е місце у списку найкращих бомбардирів радянської вищої ліги за всі роки — 125 голів, 218 матчів. Цього він досяг лише за 9 сезонів — 1982-1990. Середня результативність: 0,57 забитих голів за матч.[4]
- Входить у сотню найуспішніших голеадорів чемпіонату Греції у XX сторіччі — за команди «Олімпіакос», «Верія» та «Проодефтікі» Олег Протасов разом здобув 62 голи у 175 поєдинках. Середня результативність: 0,35 забитих голів за матч.[5]
[ред.] Цікаві факти
- Протасов народився практично на тій самій вулиці (за кілька кварталів від іншого будинку), де 5 років до того з'явився на світ Анатолій Дем'яненко.[6][7]
[ред.] Посилання
- Дані про Олега Протасова на сторінці збірної СРСР/Росії(рос.)
- Керівництво «Дніпра» — офіційна сторінка клубу
- Біографічна довідка на ukrsoccerhistory.com
- Статистики кар'єри на klisf.info(рос.)
- Грецька кар'єра Протасова на legioner.kulichki.com(рос.)
[ред.] Джерела
- ↑ Чемпіонат Греції: найкращі голеадоди XX сторіччя(англ.)
- ↑ Protasov promises to revive Dnipro (CNN)(англ.)
- ↑ Кем заменить Блохина? (sport.com.ua)(рос.)
- ↑ http://en.wikipedia.org/wiki/List_of_top_goalscorers#Greece
- ↑ http://www.legioner.kulichki.com/index.php?id=11&lang=ru&player=297
- ↑ http://football.sport.com.ua/news.phtml?id=13221
- ↑ http://gorod.dp.ua/tema/persons/?pageid=835