Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гео́ргій Васи́льович Що́кін (* 27 травня 1954, Запоріжжя) — український соціолог і психолог. Кандидат психологічних наук, доктор філософії^{[Джерело?]}, доктор соціологічних наук^{[Джерело?]} (1996). Професор (1995).

Зміст 1 Біографія 2 Політична діяльність 3 Звинувачення в антисемітизмі 4 Відзнаки і нагороди 5 Джерела 6 Виноски

[ред.] Біографія

1981 року закінчив Київський педагогічний інститут, дефектологічний факультет, "Дефектологія".

Кандидатська дисертація "Соціально-психологічні аспекти удосконалення діяльності кадрових служб на виробництві" (1989 р.), докторська дисертація "Соціальна теорія та кадрова політика"^{[Джерело?]}.

З 09.1980 р. по 06.1984 р. - соціолог^{[Джерело?]}, начальник відділу кадрів Київського ВО "Електроприлад".

З 07.1984 р. по 10.1985 р. - заступник начальника Головного управління з кадрів Республіканського промислового об'єднання "Укрбудкераміка" Міністерства промбудматеріалів УРСР.

З 11.1985 р. по 10.1987 р. - начальник відділу робітничих кадрів Головкиївміськбуду.

З 10.1987 р. по 04.1989 р. - заступник директора Республіканського центру працевлаштування, перепідготовки і профорієнтації Держкомпраці України.

З 04.1989 р. по 04.1990 р. - директор Київського наукового центру "Кадри".

З 04.1990 р. по 1996 р. - ректор Всесоюзного заочного університету управління персоналом (з 02.1994 р. - недержавна Міжрегіональна Академія управління персоналом). Засновник і президент недержавної Міжнародної кадрової академії та Міжрегіональної академії управління персоналом (методичне забезпечення - м. Москва).

Голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя», заступник керівників Міжнародного біографічного центру (Англія) й Американського біографічного інституту, організацій які були звинувачені у здійсненні афер (http://en.wikipedia.org/wiki/American_Biographical_Institute) ^[1][2],^[3][4]..

Має вчені ступені в галузі психології, соціології та управління, професор богослов’я. Почесний доктор і професор, почесний і дійсний член (академік) університетів та академій України, Азербайджану, Англії, Білорусі, Киргизстану, Куби, Молдови, Польщі, Росії, Румунії, США.^{[Джерело?]}

Голова науково-редакційної ради журналу "Персонал" (з 1991), член редколегій ряду наукових журналів^{[Джерело?]}, автор понад 250 праць з питань соціальної філософії, релігієзнавства, соціології, психології, освіти й управління людськими ресурсами, зокрема, 27 книг: "Практична психологія менеджменту", "Основи кадрового менеджменту", "Візуальна психо-діагностика", "Теорія соціального управління" та інші. Виступав з науковими доповідями на всесвітніх, європейських і міжнародних форумах у Берліні, Москві, Тегерані, Белграді, Абу-Дабі, Гавані, Дурбані, Києві та інших столицях світу.

[ред.] Політична діяльність

Георгій Щокін на базі структур, близьких до МАУП, організував Українську Консервативну партію. Партія зі списком, очоленим Щокіним, пішла на парламентські і місцеві вибори 2006 року. Виборча програма стверджувала гасло необхідності для України національної еліти. Партія змогла завоювати 0.09% підтримки голосів виборців^[5].

Після поразки на виборах Георгій Щокін залишив посаду голови партії, а сама партія фактично припинила активність.

[ред.] Звинувачення в антисемітизмі

У вересні 2001 р. Георгій Щокін виступив на Всесвітній конференції з питань боротьби з расизмом у Південній Африці (Дурбан) із доповіддю та статею «Сіонізм: ідеологія “UBERMENSCHEN”» (Ubermensch – надлюдина), в якій піддав критиці ідеологію сіонізму як "ідеологію дегенерації". ^[6][7][8]. Голова асоціації єврейських організацій і общин (Ваад) Йосиф Зісельс звинуватив Георгія Щокіна у росповсюдженні антисемітизму в Україні ^[9].

[ред.] Відзнаки і нагороди

Удостоєний орденів Української, Російської та Сербської Православної Церкви, Вірменської Апостольської Церкви, а також багатьох нагород наукових і громадських організацій України, Англії, США, Росії, державних нагород Киргизької Республіки та Республіки Сербія, почесного звання «Заслужений працівник народної освіти України» (1998 р.).

Нагороджений орденами

• Преподобного Сергія Радонезького (РПЦ, 1999 р.),
• Св. Нестора Літописця (1999 р.),
• Срібним орденом Св. Князя Володимира II ст. (УПЦ МП, 1999 р.).

[ред.] Джерела

• Хто є хто в Україні 1997: Біографічний словник. — К., 1997. — С. 302—303.
• http://www.maup.com.ua/personalpage/Shchokin.php
• Щокін Георгій Васильович

[ред.] Виноски

1. ↑ Richard Baker. "Scam of the year a snip at $195", The Age, 27 August 2004.
2. ↑ Parliament of New South Wales. "Peace Prize Scam.", 1 March 2005, 6 April 2005.
3. ↑ Rajesh Kochhar. "The Sucker of the Year Award.", The Tribune, 16 January 1999.
4. ↑ Tim Heald. "I have been nominated for an International Peace Prize!", The Heald Report, February 2005.
5. ↑ Сайт ЦВК
6. ↑ http://www.universum.org.ua/journal/2002/shchok_11.html
7. ↑ http://www.cje.org.ua/declarations/?9
8. ↑ http://cult.net.ua/doku.php?id=lib:txt:sionizm:georgij_schokin._sionizm_ideologija_degeneraciji
9. ↑ http://maidan.org.ua/static/mai/1136302650.html

Ця стаття не містить шаблону-картки. Ви можете допомогти проекту, додавши його у статтю. Можливо, вам варто звернутись за допомогою до Вікіпедія:Запити на шаблони.